зарубаний

зару́баний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зарубати 1-3).

|| зарубано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарубаний — зару́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зарубаний — ЗАРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заруба́ти 1-3. — Як мене знайдуть зарубану сокирою, то нехай уся громада знає, що мене зарубала свекруха! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах