заручниця
зару́чниця
-і.
Жін. до заручник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заручниця — зару́чниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- заручниця — ЗАРУ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до зару́чник. На мосту в Сан-Франциско якийсь дивак захопив у заручниці свою дружину (Л. Костенко); – Приходили поліцейські. Вони хотіли, щоб він і мама написали заяву, ніби Сашко тримає нас з тобою заручницями (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах