засвідчуваний

засві́дчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засвідчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвідчуваний — засві́дчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засвідчуваний — ЗАСВІ́ДЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до засві́дчувати. Формулювання І. Канта пояснює реальність предметів, засвідчуваних досвідом “тут і тепер”, і реальність предметів, актуально не даних (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах