засвідчуваний
засві́дчуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засвідчувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засвідчуваний — засві́дчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- засвідчуваний — ЗАСВІ́ДЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до засві́дчувати. Формулювання І. Канта пояснює реальність предметів, засвідчуваних досвідом “тут і тепер”, і реальність предметів, актуально не даних (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах