заскрипіти

заскрипі́ти

-плю, -пиш; мн. заскриплять; док.

1》 Почати скрипіти, видавати скрипучі звуки; видати скрип.

|| чим. Утворити скрип чим-небудь.

2》 перен., розм. Заговорити неприємним, скрипучим голосом.

3》 перен., розм. Настати (про великі морози).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заскрипіти — заскрипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заскрипіти — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  3. заскрипіти — ЗАСКРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. заскрипля́ть; док. 1. Почати скрипіти, видавати скрипучі звуки; видати скрип. Заскрипіли рано двері У великій хаті (Шевч., II, 1953, 130); Заскрипіли мости під важкими возами (Мур., Весілля.., 1949, 3); // чим. Словник української мови в 11 томах
  4. заскрипіти — Заскрипіти, -плю́, -пи́ш гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті. Мет. 161. Словник української мови Грінченка