заскрипіти
заскрипі́ти
-плю, -пиш; мн. заскриплять; док.
1》 Почати скрипіти, видавати скрипучі звуки; видати скрип.
|| чим. Утворити скрип чим-небудь.
2》 перен., розм. Заговорити неприємним, скрипучим голосом.
3》 перен., розм. Настати (про великі морози).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заскрипіти — заскрипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заскрипіти — скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- заскрипіти — ЗАСКРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. заскрипля́ть; док. 1. Почати скрипіти, видавати скрипучі звуки; видати скрип. Заскрипіли рано двері У великій хаті (Шевч., II, 1953, 130); Заскрипіли мости під важкими возами (Мур., Весілля.., 1949, 3); // чим. Словник української мови в 11 томах
- заскрипіти — Заскрипіти, -плю́, -пи́ш гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті. Мет. 161. Словник української мови Грінченка