1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заспокоювати

заспоко́ювати

-юю, -юєш, недок., заспокоїти, -ою, -оїш, док., перех.

1》 Заглушувати, розвіювати чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання, тугу і т. ін.

|| Примушувати кого-небудь поводитися, триматися тихо, спокійно.

2》 Знімати біль, полегшувати хворобливий стан і т. ін.

|| Послаблювати, усувати яке-небудь почуття, переживання.

3》 Те саме, що утихомирювати.

4》 Вгамовувати голод, спрагу.

5》 розм., рідко. Те саме, що задовольняти 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспокоювати — заспоко́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заспокоювати — Утихомирювати, угамовувати, укоськувати, влагіднювати, тихомирити, ід. заговорювати сльози; (нерви) урівноважувати; (серце) гамувати; (душу) розганяти сумніви де; (голод) ТАМУВАТИ; (цікавість) задовольняти; п.ф. ЗАСПОКОЮВАТИСЯ, вгамовуватися і п.ф. Словник синонімів Караванського
  3. заспокоювати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  4. заспокоювати — ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИ), УВО́ЛЮВАТИ (ВВО́ЛЮВАТИ), УВОЛЯ́ТИ (ВВОЛЯ́ТИ), УДОВОЛЯ́ТИ (ВДОВОЛЯ́ТИ) заст., УКОНТЕНТО́ВУВАТИ (ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  5. заспокоювати — Заспоко́ювати, -ко́юю, -ко́юєш; -ко́юй, -ко́юйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заспокоювати — ЗАСПОКО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСПОКО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Заглушувати, розвіювати чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання, тугу і т. ін. Чіпка похвалився їй своїм горем та трохи сам не заплакав. Словник української мови в 11 томах
  7. заспокоювати — Заспокоювати, -ко́юю, -єш сов. в. заспокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389. Словник української мови Грінченка