1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заспокійливий

заспокі́йливий

-а, -е.

Який заглушує, розвіює неспокій, тривогу, хвилювання, тугу і т. ін.

|| у знач. ім. заспокійливе, -вого, с. Те, що заспокоює біль (про ліки).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заспокійливий — заспокі́йливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заспокійливий — (лік) цілющий, протибольовий, седативний, (від бунту) миротворний Словник синонімів Караванського
  3. заспокійливий — ЗАСПОКІ́ЙЛИВИЙ, а, е. Який заглушує, розвіює неспокій, тривогу, хвилювання, тугу і т. ін. Те, що мати не питала нічого, гнітило Тамару, і вона заплакала. Словник української мови в 11 томах