1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зась

виг.

1》 Виражає заперечення чого-небудь, відмови від чогось.

|| у знач. ім., рідко.

2》 Уживається як присудок у знач. не можна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зась — зась присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зась — зась не можна (м, ср, ст): А тобі цього зась! Шуруй робити уроки! (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. зась — зась, засе а, же; знову, але, також, потім, но Словник застарілих та маловживаних слів
  4. зась — Зась! виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зась — ЗАСЬ, виг. 1. Уживається при вираженні заперечення чого-небудь, відмови від чогось. — А зась! Не діждеш ти мене сміттям годувати. Нагодуй свого Карпа — сказала Мелашка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. зась — Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Словник української мови Грінченка