1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затинати

затина́ти

-аю, -аєш, недок., затнути і затяти, -тну, -тнеш, док.

1》 перех. і без додатка. Ударяти з силою чим-небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи.

|| Сильно бити кого-небудь.

Затяти карб — зробити чим-небудь гострим зарубку, мітку.

2》 перех. і неперех., розм. Завзято, з запалом робити, виконувати що-небудь.

|| Починати робити, виконувати що-небудь (здебільшого співати, грати і т. ін.).

3》 перен., перех. Покривати, затягувати що-небудь чимсь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затинати — затина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затинати — див. грати; танцювати Словник синонімів Вусика
  3. затинати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  4. затинати — ЗАТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАТНУ́ТИ і ЗАТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док. 1. перех. і без додатка. Ударяти з силою чим-небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи. Затинає [Омелян] сокиру в колодку і підходить до них [селян] (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. затинати — Затина́ти, -на́ю, -єш сов. в. затнути и затяти, -тну, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Макс. 37. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Чуб. V. 933. Затяла її в пику. Н. Вол. Словник української мови Грінченка