1. Словник української мови Грінченка

затинати

Затина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. затнути и затяти, -тну, -не́ш, гл.

1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Макс. 37. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Чуб. V. 933. Затяла її в пику. Н. Вол. у.

2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть.

3) — кому. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. Стор. І. 240.

4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. Котл. Ен. І. 19. На вигоні дівчата затинають веснянки. Греб. 401. Затинає по-лядськи.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затинати — затина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затинати — див. грати; танцювати Словник синонімів Вусика
  3. затинати — -аю, -аєш, недок., затнути і затяти, -тну, -тнеш, док. 1》 перех. і без додатка. Ударяти з силою чим-небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи. || Сильно бити кого-небудь. Затяти карб — зробити чим-небудь гострим зарубку, мітку. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затинати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  5. затинати — ЗАТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАТНУ́ТИ і ЗАТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док. 1. перех. і без додатка. Ударяти з силою чим-небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи. Затинає [Омелян] сокиру в колодку і підходить до них [селян] (Фр. Словник української мови в 11 томах