1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затихаючий

затиха́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до затихати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затихаючий — затиха́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затихаючий — ЗАТИХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до затиха́ти. Вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики (Коцюб., II, 1955, 31); Вони повільно йшли затихаючими вулицями міста (Собко, Скеля… 1961, 101). Словник української мови в 11 томах