затонулий

затону́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до затонути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затонулий — затону́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затонулий — ЗАТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до затону́ти. Ось і дно морське. Між трав — Затонулий пароплав (Нех., Ми живемо.., 1960, 35); Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Ю. Янов., II, 1954, 93). Словник української мови в 11 томах