1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затужити

затужи́ти

-тужу, -тужиш, док., розм.

1》 без додатка і за ким – чим, рідко по кому – чому. Почати тужити за ким-, чим-небудь; заскучати, засумувати.

2》 Почати плакати, голосити, виявляючи тугу, журбу.

|| Почати вити, скиглити і т. ін. (про тварин).

|| рідко. Почати грати, співати журливу пісню, мелодію, видавати тужливі звуки.

|| перен. Тужно, журливо зазвучати, залунати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затужити — затужи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затужити — док., засумувати; П. заплакати, заголосити; (- тварин) заскиглити, завити. Словник синонімів Караванського
  3. затужити — Затужи́ти, -тужу́, -ту́жиш, -ту́жать за ким, по кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. затужити — ЗАТУЖИ́ТИ, тужу́, ту́жиш, док., розм. 1. без додатка і за ким — чим, рідко по кому — чому. Почати тужити за ким-, чим-небудь; заскучати, засумувати. Часом мені добре самому, а часом то так затужу (Стеф., III, 1954, 99); Він.. Словник української мови в 11 томах
  5. затужити — Затужи́ти, -жу́, -жиш гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Словник української мови Грінченка