1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затуляти

затуля́ти

-яю, -яєш і розм. затулювати, -юю, -юєш, недок., затулити, -тулю, -тулиш, док., перех.

1》 Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частково.

|| від кого – чого. Заслоняючи, ховати, укривати.

2》 Накладаючи, навішуючи щось поверх кого-, чого-небудь, притискаючи, притуляючи що-небудь до чогось, закривати, заслоняти.

|| Закривати, затикати щось (здебільшого якийсь отвір), міцно притискаючи що-небудь. Затуляти дірку.

3》 розм. Складати, стуляти, закривати що-небудь розгорнуте, розкрите.

|| Заплющувати, закривати повіками. Затуляти очі. Затуляти рота.

4》 перен. Відсовувати на другий план, робити менш помітним, менш значним, другорядним.

|| Тамувати, приглушувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затуляти — затуля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. затуляти — ЗАТУЛЮВАТИ заслоняти, застувати, закривати, загороджувати; (отвір) затикати; (очі) стуляти, заплющувати. Словник синонімів Караванського
  3. затуляти — затика́ти (затуля́ти) / заткну́ти (затули́ти) дірки́ (ді́рку). 1. чим. Наспіх, частково заповнювати нестачу в чому-небудь. А проте є, кажу, у мене обрисків зо два .. Фразеологічний словник української мови
  4. затуляти — ЗАКРИВА́ТИ (робити невидимим, недоступним), ЗАТУЛЯ́ТИ, ЗАСТУПА́ТИ, ЗАСЛОНЯ́ТИ, ЗАСЛО́НЮВАТИ рідше, ЗАТУ́ЛЮВАТИ розм., ОСЛО́НЮВАТИ діал.; ОБСЛО́НЮВАТИ рідко (з усіх боків). — Док.: закри́ти, затули́ти, заступи́ти, заслони́ти, ослони́ти, обслони́ти. Словник синонімів української мови
  5. затуляти — ЗАТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і розм. ЗАТУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТУЛИ́ТИ, тулю́, ту́лиш, док., перех. 1. Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частково. Сині волошки проти місяця ще більше синіли, затуляючи собою мало не все вікно (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. затуляти — Затуля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. затулити, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. Словник української мови Грінченка