затяжко

затя́жко

розм.

Присл. до затяжкий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затяжко — затя́жко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. затяжко — ЗАТЯ́ЖКО, розм. Присл. до затяжки́й. Було б затяжко людям в світі жить І, дивлячись в минуле, пам’ятати Будь-кожну пережиту в щасті мить,— Це добре знають на війні солдати (Перв., II, 1958, 206); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах