захопити

Значення в інших словниках

1. захопити — захопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. захопити — вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам. Фразеологічний словник української мови
3. захопити — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
4. захопити — Захопи́ти, -плю́, -хо́пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. захопити — ЗАХОПИ́ТИ див. захо́плювати. Словник української мови в 11 томах