1. Великий тлумачний словник сучасної мови

захоплювати

захо́плювати

-юю, -юєш, недок., захопити, -оплю, -опиш; мн. захоплять; док., перех.

1》 Брати що-небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати.

|| Набирати що-небудь у щось.

|| зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що-небудь.

2》 також зі сл. з собою. Брати, прихоплювати кого-, що-небудь з собою.

|| Підхопивши кого-, що-небудь, тягти силою свого руху, примушуючи рухатися в тому самому напрямку.

3》 тільки док., перен., розм. Захворіти, застудившись або заразившись чим-небудь.

4》 Оволодівати насильно кимсь, чимось, брати силою кого-, що-небудь.

|| також зі сл. у полон. Затримувати кого-небудь силою, позбавляючи волі.

|| Привласнювати чуже.

|| розм. Випереджаючи інших, займати місце, чергу і т. ін.

5》 тільки док. Застати кого-, що-небудь десь несподівано, зненацька.

6》 Пересуваючись, заповнювати певний простір, середовище.

7》 перен. Дуже приваблювати, хвилювати, збуджувати кого-, що-небудь; викликати великий інтерес до когось, чогось.

|| Запалювати, надихати кого-небудь на нові звершення, подвиги і т. ін.

|| Привертати (увагу).

8》 перен. Оволодівати чиїмись думками, серцем і т. ін., охоплювати кого-, що-небудь (про почуття).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захоплювати — захо́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. захоплювати — Схоплювати, хапати; (землі) ЗАГАРБУВАТИ, гарбати, прибирати до рук, оволодівати чим; (з собою) брати, прихоплювати; (дух) забивати;... Словник синонімів Караванського
  3. захоплювати — аж (про́сто) дух захо́плює, безос. Уживається для вираження надміру почуттів, вражень людини (перев. приємних). А коли станеш за Маріїнським палацом (у... Фразеологічний словник української мови
  4. захоплювати — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. захоплювати — ЗАХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАХОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. захо́плять; док., перех. 1. Брати що-небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. Словник української мови в 11 томах
  6. захоплювати — Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. ДС. с. II. Словник української мови Грінченка