зацарювання

зацарюва́ння

-я, с.

Дія за знач. зацарювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зацарювання — зацарюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зацарювання — ЗАЦАРЮВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. зацарюва́ти. Цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах