1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заціджувати

заці́джувати

-ую, -уєш, недок., рідко, зацідити, -іджу, -ідиш, док., перех. і неперех., вульг.

З силою ударяти кого-небудь, у щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заціджувати — заці́джувати дієслово недоконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. заціджувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  3. заціджувати — ЗАЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗАЦІДИ́ТИ, іджу́, і́диш, док., перех. і неперех., вульг. З силою ударяти кого-небудь, у щось. Одному [ворогові] в зуби заціджував [Мамай] дерев’яним тупим кінцем [ратища], гостряком списа проштрикував другого (Ільч. Словник української мови в 11 томах