1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зачинатися

зачина́тися

-ається, недок., зачатися, -чнеться, док.

1》 перев. недок., розм. Мати вихідною точкою що-небудь; брати свій початок із чогось; розпочинатися, починатися.

2》 розм. Починати відбуватися.

|| Наступати, наставати.

|| З'являтися.

3》 розм. Мати початком що-небудь.

4》 тільки док. Зародитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачинатися — зачина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зачинатися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови
  3. зачинатися — ЗАЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗАЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. перев. недок., розм. Мати вихідною точкою що-небудь; брати свій початок з чогось; розпочинатися, починатися. Над озером зачиналось українське село (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах