заїкуватий
заї́куватий
-а, -е.
Який має ваду у вимові – заїкання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заїкуватий — заї́куватий прикметник Орфографічний словник української мови
- заїкуватий — Заїка, мимрикуватий, мимря, папаїка, папаїкуватий Словник синонімів Вусика
- заїкуватий — Заї́куватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заїкуватий — ЗАЇ́КУВАТИЙ, а, е. Який має ваду у вимові — заїкання. — Піду в Іваницю на ярмарок та й оженюсь,— передражнює Макар заїкуватого, рябого Яреська (Вас., І, 1959, 167). Словник української мови в 11 томах
- заїкуватий — Заїкуватий, -а, -е Заикливый. Аф. Словник української мови Грінченка