збагачувач
збага́чувач
-а, ч.
1》 тех. Пристрій у карбюраторі двигуна для збагачування пального.
2》 спец. Речовина, сполука і т. ін., які сприяють процесові збагачення руди, вугілля, ґрунту тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збагачувач — збага́чувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- збагачувач — ЗБАГА́ЧУВАЧ, а, ч. 1. техн. Пристрій в карбюраторі двигуна для збагачування пального. Збагачувач призначений для полегшення запуску двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 176). 2. спец. Речовина, сполука і т. ін., які сприяють процесові збагачення руди, вугілля, грунту і т. ін. Словник української мови в 11 томах