збадьорілий
збадьорі́лий
-а, -е.
1》 Який став бадьорим, бадьорішим.
2》 Який набув бадьорішого вигляду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збадьорілий — збадьорі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- збадьорілий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- збадьорілий — ЗБАДЬОРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до збадьорі́ти. Мати підійшла й перехрестила Юру, що ніяково стягнув кепку. Поміж сумних руїн лишав він своїх рідних, ожилих, збадьорілих побаченням (М. Бажан); Лікарі порадили йому скупатися в цілющих джерелах Теару. Словник української мови у 20 томах