1. Словник української мови у 20 томах

збадьорілий

ЗБАДЬОРІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до збадьорі́ти.

Мати підійшла й перехрестила Юру, що ніяково стягнув кепку. Поміж сумних руїн лишав він своїх рідних, ожилих, збадьорілих побаченням (М. Бажан);

Лікарі порадили йому скупатися в цілющих джерелах Теару. Цар царів послухався їхньої смиренної поради, скупався .. і відчув себе посвіжілим та збадьорілим (В. Чемерис);

* Образно. На молодому весняному небі, що поглибшало й посинішало під збадьорілим промінням, збились .. темні хмарки (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збадьорілий — збадьорі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збадьорілий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. збадьорілий — -а, -е. 1》 Який став бадьорим, бадьорішим. 2》 Який набув бадьорішого вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови