збайдужнілий

збайдужні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збайдужнілий — збайдужні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збайдужнілий — див. байдужий Словник синонімів Вусика
  3. збайдужнілий — ЗБАЙДУЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збайдужні́ти. Вічно промаслений, невмиваний, мовчазний, він справляв враження чоловіка затурканого, поневіре-ного, збайдужнілого (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 135). Словник української мови в 11 томах