1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збан

-а, ч., діал.

Дзбан.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збан — Жбан [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. збан — збан іменник чоловічого роду дзбан діал. Орфографічний словник української мови
  3. збан — див. глечик Словник синонімів Вусика
  4. збан — ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  5. збан — ЗБАН, а, ч., діал. Дзбан. — Пане куме Любовицький,— мовив, хмурячись, Богдан,— чарку! За стару знайомість! Поки піниться сей збан! (Фр., XI, 1952, 217); До пори збан воду носить (Номис, 1864, № 7772). Словник української мови в 11 томах
  6. збан — Збан, -ну м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Словник української мови Грінченка