збезлюднілий
збезлю́днілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до збезлюдніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збезлюднілий — збезлю́днілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- збезлюднілий — ЗБЕЗЛЮ́ДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлю́дніти. Мертва тиша стояла над причаєним містечком і, здавалося, над усім спорожнілим, ніби збезлюднілим світом (Коз., Блискавка, 1962, 234). Словник української мови в 11 томах