збезлюднілий

збезлю́днілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до збезлюдніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збезлюднілий — збезлю́днілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збезлюднілий — ЗБЕЗЛЮ́ДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлю́дніти. Мертва тиша стояла над причаєним містечком і, здавалося, над усім спорожнілим, ніби збезлюднілим світом (Коз., Блискавка, 1962, 234). Словник української мови в 11 томах