1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збезлюділий

збезлю́ділий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до збезлюдіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збезлюділий — збезлю́ділий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збезлюділий — ЗБЕЗЛЮ́ДІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлю́діти. Збезлюділий двір, такий тісний і гомінкий до жнив, тепер стояв великою мовчазною пусткою (Кач., Вибр., 1953, 271). Словник української мови в 11 томах