збирати
збира́ти
-аю, -аєш, недок., зібрати, зберу, збереш, док., перех.
1》 Складати що-небудь докупи, в одне місце.
|| Складаючи що-небудь, брати з собою.
|| в що, на що. Поміщати куди-небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів.
2》 Скликати, зганяти, зводити докупи (людей, тварин).
|| Скликаючи людей в одне місце, проводити засідання, раду і т. ін.
|| Об'єднувати кого-, що-небудь.
|| Об'єднуючи, згуртовуючи людей, утворювати товариство, загін, військо і т. ін.
3》 Зосереджувати, скупчувати кого-, що-небудь в одному місці. Збирати думки докупи.
4》 розм. Готувати чемодан, рюкзак і т. ін. для дороги, вкладаючи які-небудь предмети, речі.
|| кого. Робити необхідні приготування, виряджаючи кого-небудь кудись.
|| Готуючи, подавати їжу (на стіл).
5》 З'єднуючи окремі частини, складати машини, механізми і т. ін.
6》 Поступово приєднувати, складати що-небудь одне до одного, частину до частини; нагромаджувати.
|| Нагромаджуючи, створювати що-небудь.
|| Колекціонувати.
|| Набиратися, набувати чого-небудь (сили і т. ін.).
7》 Брати що-небудь з різних місць, від різних осіб і т. ін.
|| Виявляючи яким-небудь способом, записувати або запам'ятовувати певні відомості, матеріали.
|| Одержувати певну кількість чого-небудь.
8》 Відбирати потрібні предмети з-поміж інших.
|| Відділяючи, знімати верхній шар з чого-небудь (сметану, піну і т. ін.).
|| Зосереджувати увагу на певних фактах, ознаках, рисах чого-небудь.
9》 Зриваючи або піднімаючи з землі, набирати чого-небудь у якійсь кількості.
|| рідко також без додатка. Знімати з полів, городів, садів те, що вродило; знімати врожай.
10》 Підбирати що-небудь розкидане, розсипане.
|| також без додатка. Прибирати, приймати що-небудь.
11》 рідко. Брати що-небудь, охоплюючи цілком.
12》 Стягуючи, робити зморшки, складки і т. ін.
Значення в інших словниках
- збирати — (когось докупи) згромаджувати, рож. скупчувати, (сили, зусилля) зосереджувати, концентрувати, (в дорогу) лагодити, споряджати, розм. рихтувати. Словник синонімів Полюги
- збирати — збира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- збирати — Купчити, скупчувати, згромаджувати, складати <�стягати> докупи; (людей) зводити <�скликати, зганяти> докупи; (в одне місце) зосереджувати; (в дорогу) РИХТУВАТИ; (сили) НАГРОМАДЖУВАТИ; (марки) колекціонувати; (ягоди) набирати, рвати; (з землі) підбирати; док. ЗІБРАТИ, (поволі) настягати. Словник синонімів Караванського
- збирати — збира́ти : ◊ збира́ти мана́тки → манатки Лексикон львівський: поважно і на жарт
- збирати — Збирай двома руками, а роздавай лиш одною. Працюй і щади, та менше видавай, як заробляєш. Ліпше коріння збирати, як під корінням лежати. Краіце працювати, як умерти. Птиці небесні ні орють, ні сіють, а збирають. Бог опікується всіма. Приповідки або українсько-народня філософія
- збирати — збира́ти вершки́ (на молоці́). Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа). збира́ти / зібра́ти смета́нку. Фразеологічний словник української мови
- збирати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- збирати — Збира́ти, збира́ю, збира́єш, збира́є; зібра́ти, зберу́, збере́ш, зберу́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- збирати — ЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗІБРА́ТИ, зберу́, збере́ш, док., перех. 1. Складати що-небудь докупи, в одне місце. [Перша ткачиха (збирає гроші докупи тремтячими руками):] Спасибі вам (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах