1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збракувати

збракува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

Визнавши неповноцінним, непридатним для чого-небудь, відхилити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збракувати — збракува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збракувати — ЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Визнавши неповноцінним, непридатним для чого-небудь, відхилити. — Збракували? — глухо спитав Онисько, уздрівши Якова. Словник української мови в 11 томах