збурюваний

збу́рюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до збурювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збурюваний — ЗБУ́РЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до збу́рювати. Халіф, збурюваний чутками і намовляннями проти християн, одноосібно зламав негласну угоду про релігійне перемир'я (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах