збурюваний

ЗБУ́РЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до збу́рювати.

Халіф, збурюваний чутками і намовляннями проти християн, одноосібно зламав негласну угоду про релігійне перемир'я (з наук.-попул. літ.);

Очікування плідної конструктивної роботи на засадах коаліційності й консенсусу з'явилося в суспільстві зі створенням парламентської більшості у Верховній Раді, довгі роки збурюваній політичними опонентами (з газ.).