збіг
-у, ч.
1》 Поєднання подій, явищ і т. ін.
Збіг обставин — випадкове поєднання обставин.
2》 Одночасність подій, явищ і т. ін.
3》 Схожість, спільність між чим-небудь.
4》 Поступове потоншення стовбура дерева або гілки від основи до вершини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збіг — збіг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- збіг — [зб'іг] -гу, м. (на) -гу Орфоепічний словник української мови
- збіг — Збіг, збі́гу, в -гові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- збіг — ЗБІГ, у, ч. 1. Поєднання подій, явищ і т. ін. — Поглянь: перший земляк, який зустрічається мені на фронті! Такий збіг! (Гончар, I, 1954, 14); — А я якраз з Людмилою в одному класі вчилась,— закінчила свою розповідь Тоня.— Людмила Книш?... Словник української мови в 11 томах
- збіг — Збіг м. 1) — га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богородиці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37. Словник української мови Грінченка