звабливий
звабли́вий
-а, -е.
1》 Який приваблює, манить, спокушає; манливий.
2》 Принадний, чарівний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звабливий — звабли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- звабливий — Манливий, привабливий, вабливий, сил. спокусливий, звабний, знадний, знадливий; (вигляд) принадний, чарівний; пор. ЖАДАНИЙ. Словник синонімів Караванського
- звабливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
- звабливий — ЗВАБЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який приваблює, манить, спокушає; манливий. Довго бореться з хвилями плавець, а маяк так само рівно світить і не наближається. І самітному плавцеві здається, що допливти до звабливого вогника він не зможе ніколи (Трубл., Шхуна.. Словник української мови в 11 томах
- звабливий — Звабливий, -а, -е Обольстительный, прелестный. Словник української мови Грінченка