звабливо

звабли́во

Присл. до звабливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звабливо — звабли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звабливо — ЗВАБЛИ́ВО. Присл. до звабли́вий. Тетяна кивнула головою, посміхнулась, її відкриті темні очі блиснули звабливо і виклично (Добр., Тече річка.., 1961, 223); Чуєш, мій друже, звабливо запах Принадний, далекий димок експедицій, Нас нерозкриті ждуть таємниці (Дор., Тобі, народе.., 1959, 41). Словник української мови в 11 томах