зважуватися

зва́жуватися

I -уюся, -уєшся, недок., зважитися, -жуся, -жишся, док.

1》 Визначати свою вагу.

2》 тільки недок. Пас. до зважувати.

II -уюся, -уєшся, рідко зважатися, -аюся, -аєшся, недок., зважитися, -жуся, -жишся, док., з інфін., на що і без додатка.

Знаходити в собі відвагу, сміливість робити, говорити що-небудь, виявляти рішучість у якихось діях, вчинках, словах; насмілюватися, наважуватися.

|| Виявляти готовність, погоджуватися робити що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зважуватися — зва́жуватися 1 дієслово недоконаного виду визначати свою вагу; визначатися зва́жуватися 2 дієслово недоконаного виду насмілюватися Орфографічний словник української мови
  2. зважуватися — Важитися; П. наважуватися, насмілюватися, набиратися духу; док. ід. ЗВАЖИТИСЯ НА ВСЕ, пуститися на одчай душі. Словник синонімів Караванського
  3. зважуватися — див. наважуватися; ризикувати Словник синонімів Вусика
  4. зважуватися — [зважуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. зважуватися — ВА́ЖИТИСЯ (визначати свою вагу), ЗВА́ЖУВАТИСЯ. — Док.: зва́житися. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити (М. Коцюбинський). НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. Словник синонімів української мови
  6. зважуватися — ЗВА́ЖУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ЗВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Визначати свою вагу. Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити, тоді напишу (Коцюб., III, 1956, 328). 2. тільки недок. Пас. до зва́жувати. Словник української мови в 11 томах