звалюватися

зва́люватися

I -ююся, -юєшся, недок., звалитися, звалюся, звалишся, док.

1》 Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися.

|| Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо.

|| Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним.

|| тільки док. Лягати, падати від утоми, хвороби, сп'яніння і т. ін.

2》 Падати вниз із чого-небудь, кудись, на щось.

3》 перен., розм. Раптово, несподівано з'являтися, прибувати куди-небудь.

|| Раптово, несподівано наставати, насуватися (про явища, події).

|| Раптово випадати комусь, на долю кого-небудь (про щось неприємне, обтяжливе).

Звалитися на голову чиюсь — несподівано стати для кого-небудь об'єктом клопоту, турбот і т. ін.

4》 Опускатися на що-небудь абияк, не володіючи собою (безсило, важко і т. ін.).

5》 тільки недок. Пас. до звалювати.

II -юється, недок., звалятися, -яється, док.

1》 Сплутуватися, збиватися (про вовну, шерсть, волосся, пух).

2》 тільки док. Виготовитися способом валяння (про вироби з вовни, шерсті, пуху).