зведений

зве́дений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звести.

|| зведено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який складається з кількох компонентів.

|| Який об'єднує в собі різні дані, риси, ознаки і т. ін.

Зведений брат — який доводиться братом, будучи сином мачухи або вітчима.

Зведена сестра — яка доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зведений — зве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зведений — [зведеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. зведений — Зве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зведений — ЗВЕ́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звести́. Невкипілий стояв з шворнем у зведеній над головою руці (Головко, II, 1957, 309); Наші гвинтівки були заздалегідь готові, курки зведені (Ле, Історія радості, 1947, 13)... Словник української мови в 11 томах