зведений
зве́дений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звести.
|| зведено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який складається з кількох компонентів.
|| Який об'єднує в собі різні дані, риси, ознаки і т. ін.
Зведений брат — який доводиться братом, будучи сином мачухи або вітчима.
Зведена сестра — яка доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зведений — зве́дений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зведений — [зведеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- зведений — Зве́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зведений — ЗВЕ́ДЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звести́. Невкипілий стояв з шворнем у зведеній над головою руці (Головко, II, 1957, 309); Наші гвинтівки були заздалегідь готові, курки зведені (Ле, Історія радості, 1947, 13)... Словник української мови в 11 томах