звеличений
звели́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до звеличити 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звеличений — звели́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- звеличений — Звели́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звеличений — ЗВЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звели́чити 1, 2. Звеличений жертвами й любов’ю стояв перед сином батько (Довж., І, 1958, 340); Подвиги героїчної полтавської підпільниці [Л. Убийвовк] оспівані в поетичних рядках, звеличені в художній прозі (Рад. Словник української мови в 11 томах