1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зверхній

зве́рхній

-я, -є.

1》 Обернений назовні, зовнішній; прот. внутрішній. Зверхня краса.

|| Який має місце, діє зовні, за межами чого-небудь.

2》 Який не зачіпає суті, основи чого-небудь.

3》 Який виражає зверхність, перевагу кого-, чого-небудь над кимось, чимось.

4》 Гордовитий, зарозумілий, пихатий. Зверхній вираз обличчя.

|| Пройнятий зневагою, презирством; зневажливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зверхній — зве́рхній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зверхній — Зовнішній, поверхневий; (огляд) поверховий; (погляд) гордовитий, пихатий, зарозумілий; (усміх) ЗНЕВАЖЛИВИЙ; (тон) зверхницький, начальницький. Словник синонімів Караванського
  3. зверхній — ЗО́ВНІШНІЙ (обернений назовні), ЗВЕ́РХНІЙ рідше. Зовнішній бік; Зовнішні двері; Дідові дев'яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60 (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  4. зверхній — Зве́рхній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зверхній — ЗВЕ́РХНІЙ, я, є. 1. Обернений назовні, зовнішній; протилежне внутрішній. Дідові дев’яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60 (Вас., II, 1959, 521); Тоді він знав.. одну частину їхнього життя, зверхню, так би сказати. Словник української мови в 11 томах