1. Словник української мови в 11 томах

зверхній

ЗВЕ́РХНІЙ, я, є.

1. Обернений назовні, зовнішній; протилежне внутрішній.

Дідові дев’яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60 (Вас., II, 1959, 521);

Тоді він знав.. одну частину їхнього життя, зверхню, так би сказати. А тепер воно усе повною картиною розкривалося перед ним (Коцюба, Нові береги, 1959, 165);

Зверхня краса;

// Який має місце, діє зовні, за межами чого-небудь.

Внутрішні і зверхні обставини нашого театру ненормальні (Фр., XVI, 1955, 178).

2. Який не зачіпає суті, основи чого-небудь.

Не зверхнім оглядом треба міряти вартість усякої речі, але треба заглядати всередину (Фр., IV, 1950, 138).

3. Який виражає зверхність, перевагу кого-, чого-небудь над кимось, чимось.

Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Ткач, Плем’я.., 1961, 144);

Воєвода заговорив вирівняним за звичкою десятки років наказувати зверхнім голосом (Ле, Україна, 1940, 104).

4. Гордовитий, зарозумілий, пихатий.

Зверхній вираз обличчя;

// Пройнятий зневагою, презирством; зневажливий.

Першого ж, який підійме на неї руку, як бувало на буряках, осадить [Христина] презирливим поглядом, зверхнім словом і достойним рухом стану (Стельмах, І, 1962, 154);

З боку.. більш досвідчених критиків спостерігається якесь зверхнє ставлення до рецензування нових творів, помітна нехіть до оперативних виступів у пресі (Літ. газ., 15.III 1959, 3);

В його очах.. спалахнула зверхня насмішкуватість (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зверхній — зве́рхній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зверхній — Зовнішній, поверхневий; (огляд) поверховий; (погляд) гордовитий, пихатий, зарозумілий; (усміх) ЗНЕВАЖЛИВИЙ; (тон) зверхницький, начальницький. Словник синонімів Караванського
  3. зверхній — -я, -є. 1》 Обернений назовні, зовнішній; прот. внутрішній. Зверхня краса. || Який має місце, діє зовні, за межами чого-небудь. 2》 Який не зачіпає суті, основи чого-небудь. 3》 Який виражає зверхність, перевагу кого-, чого-небудь над кимось, чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зверхній — ЗО́ВНІШНІЙ (обернений назовні), ЗВЕ́РХНІЙ рідше. Зовнішній бік; Зовнішні двері; Дідові дев'яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60 (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  5. зверхній — Зве́рхній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)