1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звикатися

звика́тися

-аюся, -аєшся, недок., звикнутися і рідко звиктися, -кнуся, -кнешся, док.

1》 з чим, рідко до чого. Переставати сприймати що-небудь як нове, незвичне, зживатися з чимось, призвичаюватися до чого-небудь.

|| також без додатка. Освоюватися з чим-небудь, пристосовуватися до чогось.

|| з чим. Примирятися з чим-небудь небажаним, неприємним.

|| з ким. Ставати близькою, своєю людиною стосовно до кого-небудь.

2》 рідко. Те саме, що звикати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звикатися — звика́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. звикатися — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
  3. звикатися — ЗВИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВИ́КНУТИСЯ і рідко ЗВИ́КТИСЯ, кнуся, кнешся, док. 1. з чим, рідко до чого. Переставати сприймати що-небудь як нове, незвичне, зживатися з чимось, призвичаюватися до чого-небудь. Треба було.. Словник української мови в 11 томах