звикти

зви́кти

див. звикати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звикти — зви́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звикти — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
  3. звикти — ЗВИ́КТИ див. звика́ти. Словник української мови в 11 томах