звикти
зви́кти
див. звикати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звикти — зви́кти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- звикти — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
- звикти — ЗВИ́КТИ див. звика́ти. Словник української мови в 11 томах