1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звислий

зви́слий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до звиснути.

2》 у знач. прикм. Опущений донизу, обвислий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звислий — зви́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звислий — ОБВИ́СЛИЙ (опущений донизу), ЗВИ́СЛИЙ. Коней у Йоньки було двоє: рижа лахмата кобила з обвислою губою і вороненький білокопитий жеребчик-одноліток (Григорій Тютюнник); Поросята мали ті самі екстер'єрні недоліки, що і їх батьки (вузький тулуб і голова, звислий зад) (з посібника). Словник синонімів української мови
  3. звислий — ЗВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зви́снути. Дмитрій став перед Мстиславом і простягнув йому пергамент із звислою на довгій шворці печаткою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 211); Потягнулись короткі, підсліпуваті дні.. Словник української мови в 11 томах