звичайка
звича́йка
-и, ж., діал.
Звичка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайка — звича́йка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- звичайка — див. звичай Словник синонімів Вусика
- звичайка — ЗВИ́ЧКА (певний спосіб дії, життя, манера поведінки і т. ін., що стали звичними, постійними для кого-небудь), ЗВИ́ЧАЙ рідше, ВДА́ЧА, МО́ДА, ПРИВИ́ЧКА розм., НА́ВИЧКА розм., ПОВА́ДКА розм., ЗАВИ́ЧКА діал., ЗВИЧА́ЙКА діал. Словник синонімів української мови
- звичайка — ЗВИЧА́ЙКА, и, жін., діал. Звичка. — Чуєте, що я кажу? Поставте статуетку! Що за міщанська звичайка, вічно крутить щось в руках? (Леся Українка, III, 1952, 548). Словник української мови в 11 томах