звуковбирний

звуковбирни́й

-а, -е.

Стос. до звуковбирання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звуковбирний — звуковбирни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звуковбирний — ЗВУКОВБИРНИ́Й, а́, е́. Стос. до звуковбирання. Стіни [концертного залу] облицьовані звуковбирними плитами (Веч. Київ, 2. XII 1968, 1). Словник української мови в 11 томах