звуковбирний
звуковбирни́й
-а, -е.
Стос. до звуковбирання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звуковбирний — звуковбирни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- звуковбирний — ЗВУКОВБИРНИ́Й, а́, е́. Стос. до звуковбирання. Стіни [концертного залу] облицьовані звуковбирними плитами (Веч. Київ, 2. XII 1968, 1). Словник української мови в 11 томах