звідувати
зві́дувати
-ую, -уєш, недок., звідати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь.
|| Бачити, зустрічати що-небудь.
2》 Переживати, переносити на собі, зазнавати чого-небудь.
|| Відчувати що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звідувати — зві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звідувати — Довідуватися, дізнаватися; (горе, радість) зазнавати <�дізнавати> чого, переживати; (жаль) відчувати; док. ЗВІДАТИ, скуштувати. Словник синонімів Караванського
- звідувати — звідувати дізнаватися, вивідувати, розвідувати (ст)||піти на звіди Лексикон львівський: поважно і на жарт
- звідувати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- звідувати — ЗВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІ́ДАТИ, аю, аєш, док. перех. 1. Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.. у прохожих, Чи в кого тут хлопець не втопився (Фр. Словник української мови в 11 томах
- звідувати — Звідувати, -дую, -єш сов. в. звідати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Гол. II. 49. Піду звідаю, чи піп дома. Камен. у. Як звідаєш, то зміряєш. Ном. № 6831. Словник української мови Грінченка