звідувати

Значення в інших словниках

1. звідувати — зві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. звідувати — Довідуватися, дізнаватися; (горе, радість) зазнавати <�дізнавати> чого, переживати; (жаль) відчувати; док. ЗВІДАТИ, скуштувати. Словник синонімів Караванського
3. звідувати — -ую, -уєш, недок., звідати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. || Бачити, зустрічати що-небудь. 2》 Переживати, переносити на собі, зазнавати чого-небудь. || Відчувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звідувати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. звідувати — ЗВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІ́ДАТИ, аю, аєш, док. перех. 1. Довідуватися про щось, осягати розумом що-небудь. Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.. у прохожих, Чи в кого тут хлопець не втопився (Фр. Словник української мови в 11 томах
6. звідувати — Звідувати, -дую, -єш сов. в. звідати, -даю, -єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Гол. II. 49. Піду звідаю, чи піп дома. Камен. у. Як звідаєш, то зміряєш. Ном. № 6831. Словник української мови Грінченка