звіркувато
звіркува́то
Присл. до звіркуватий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіркувато — звіркува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звіркувато — ЗВІРКУВА́ТО. Присл. до звіркува́тий. Баржак з глибини ганку стежив за ним звіркувато, неприязно (Гончар, II, 1959, 16); Звіркувато озираючись, він [Товкач] вийшов (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 446). Словник української мови в 11 томах