зганьблений

зга́ньблений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зганьбити.

|| у знач. прикм.

|| зганьблено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зганьблений — зга́ньблений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зганьблений — Зга́ньблений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зганьблений — ЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зганьби́ти. Між нашим народом доволі й таких [пісень], ..де дівчина показується просто одуреною, ошуканою або й насильно зганьбленою (Фр., XVI, 1955, 61); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах