зганьблений
зга́ньблений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зганьбити.
|| у знач. прикм.
|| зганьблено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зганьблений — зга́ньблений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зганьблений — Зга́ньблений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зганьблений — ЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зганьби́ти. Між нашим народом доволі й таких [пісень], ..де дівчина показується просто одуреною, ошуканою або й насильно зганьбленою (Фр., XVI, 1955, 61); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах