1. Великий тлумачний словник сучасної мови

згнилий

згни́лий

рідше зігнилий, зогнилий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до згнити, зігнити, зогнити.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згнилий — згни́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згнилий — ЗГНИ́ЛИЙ, рідше ЗІГНИ́ЛИЙ, ЗОГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до згни́ти, зігни́ти, зогни́ти; // У знач. прикм. В кутку Хома старанно трощив ще простий кухняний ослончик, брудний, у помиях, наполовину згнилий (Коцюб. Словник української мови в 11 томах